Розділ
1 Призначення закладу освіти
Призначення закладу освітиполягає в наданні якісної
базової загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону гімназії,
забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка
здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування
ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної
життєдіяльності.
Спільними для всіх
компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну
думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність
співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом
реалізації призначення закладу освіти є
засвоєння учнями/ученицями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх
програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби
реалізації свого призначення, а саме:
· уведення в навчальний план предметів і курсів, що
сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний
світогляд;
· надання учням/ученицям можливості спробувати себе в
різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
· поглиблене вивчення окремих предметів;
· оригінальна організація освітньої діяльності, інтеграція
навчальної та позанавчальної діяльності;
· надання широкого спектра додаткових освітніх програм і
додаткових освітніх послуг.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована
на:
·
формування в
учнів/учениць сучасної наукової картини світу;
·
виховання
працьовитості, любові до природи;
·
розвиток в
учнів/учениць національної самосвідомості;
·
формування людини та
громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію
особистості в систему світової та національної культури;
·
рішення задач,
формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в
суспільстві;
·
виховання
громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій
та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
·
створення основи для
усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних
освітніх програм;
·
формування потреби
учнів/учениць до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Реалізація
освітньої програми гімназії здійснюється через два рівні освіти:
·
початкова освіта тривалістю чотири роки;
·
базова середня освіта
тривалістю п’ять років.
Розділ 2 Опис "моделі" випускника закладу освіти
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна
основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у
сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована
праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник гімназії має міцні знання і вміло користується
ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними
орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для
успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити,
логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати
проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим
потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
·
випускник закладу освіти добре проінформована особистість;
·прагне
до самоосвіти та вдосконалення;
·
готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
·
є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
·
свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
·мислить
креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя - реалізує себе через самопізнання,
саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички,
передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний,
працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху,
вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички
навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і
здорового способу життя.
Випускник базової основної ланки володіє певними якостями
і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює
загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану гімназії; має систему
розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію,
визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої
громадянські права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду
моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і
спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання,
використовуваних у старших класах.
Розділ 3 Цілі та задачі освітнього
процесу закладу освіти
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні
реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника,
призначенням і місцем закладу освіти в освітньому просторімікрорайону, громади,
району. Вони повинні бути сформульовані
конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по
відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що
пропонуються до визначення цілей і задач.
Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього
процесу:
1.Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового
мінімуму змісту початкової, базової загальної освіти на рівні вимог державного
освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів/учениць до життя в
суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних
освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до
навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що
зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти;
6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;
8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної
бази закладу освіти.
Розділ 4 Освітня
програма закладу освіти
та її обґрунтування
4.1 Загальні положення
Освітньої програми
Головною метою гімназії є забезпечення
реалізації права громадян на здобуття початкової, базової загальної середньої
освіти.
Освітня програма Центальненської гімназії
Миронівської міської ради Київської області, розроблена відповідно до:
- Закону
України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту»;
- наказу МОН України від 13 червня 2024 року №836 « Про
внесення змін у методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття освіти в
закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні»;
- наказу МОН України від 07 серпня 2024 року №1112 «Про
затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних
закладах загальної середньої освіти в
умовах воєнного стану в Україні»;
- наказу МОН України від 02 серпня 2024 року №1093
«Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно
до Державного стандарту базової середньої освіти»;
- наказу МОЗ України від 25 вересня 2020 року №2205 «Про
затвердження Санітарного регламенту для ЗЗСО», зі змінами (наказ МОЗ України
від 01 серпня 2022 року №1371 та від 25 серпня 2022 року №1529);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада
2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної
загальної середньої освіти»;
-
Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту
початкової освіти» із змінами (Постанова Кабінету Міністрів України № 688 від 24 липня 2019 року);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021
року № 957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у
закладах загальної середньої освіти, із змінами (Постанова Кабінету Міністрів
України №979 від 30 вересня 2022 року);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021
року №957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у
закладах загальної середньої освіти» із змінами (Постанова Кабінету Міністрів
України 26 квітня 2022 року №483 та від
30 серпня 2022 року№ 979);
- Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024
року №841 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні»;
-
розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 липня 2024 року №632-р «Про
затвердження плану заходів з реалізації Національної стратегії розбудови
безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі на 2024
рік»;
- Типової
освітньої програми розробленої під керівництвом О.Я.Савченко затвердженої наказом МОН України від 12 серпня 2022 року
для 1-2 та 3-4 класів ЗЗСО;
- Типової освітньої програми затвердженої наказом МОН
України від 19 лютого 2021 року №235 «Про затвердження типової освітньої
програми для 5-9 класів ЗЗСО» (в редакції наказу МОН від 09 серпня 2024 року
№1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів
загальної середньої освіти») (для 5-8 класів);
- Типової освітньої програми затвердженої наказом МОН
України від 20 квітня 2018 року № 405 «Про затвердження типової освітньої
програми для 5-9 класів ЗЗСО» (для 9
класу);
- листа МОН України від 14 серпня 2020 року №1/9-436 «Про
створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та попередження і
протидії булінгу»;
- «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання
результатів навчання» наказ МОН №
1093 від 02.08.2024 року;
- листів МОН № 1/17526-25 і № 1/17500-25 від 22 серпня 2025 року «Про організацію 2025/2026
навчального року в закладах загальної середньої освіти» і «Про загальнонаціональну
хвилину мовчання».
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної
середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки
кваліфікацій. Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей
та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її
готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження
навчання в основній школі. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2
класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і
дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях,
зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Освітня програма окреслює рекомендовані
підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх
компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених
Державним стандартом початкової загальної освіти та Державним стандартом
базової та повної загальної середньої освіти.
Освітня
програма визначає:
-
загальний обсяг
навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, зокрема
їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.
-
очікувані результати
навчання здобувачів освіти подані в рамках навчальних програм, які мають гриф
«Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному
веб-сайті МОН України;
-
форми організації
освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості
освіти;
-
вимоги до осіб, які
можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.
4.2 Загальний
обсяг навчального навантаження та
тривалість і взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін
Загальний
обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки
освітніх галузей, предметів, дисциплін визначено у типовому навчальному плані, що пропонує інтегровано-предметний підхід до організації освітнього процесу. Логічна послідовність вивчення предметів розкривається
у відповідних навчальних програмах.
Загальний обсяг навчального
навантаження для учнів
1-го класу складає
770 годин/навчальний рік (22 годин/тиждень);
2-го класу – 840
годин/навчальний рік (24 годин/тиждень);
3-го класу – 875
годин/навчальний рік (25 годин/тиждень);
4-го класу – 875
годин/навчальний рік (25 годин/тиждень);
5-го класу – 1085
годин/навчальний рік (29 годин/тиждень);
6-го класу - 1190
годин/навчальний рік (34 годин/тиждень);
7-го класу – 1225
годин/навчальний рік (35 годин/тиждень);
8-го класу – 1260 годин/навчальний
рік (36 годин/тиждень);
9 класу – 1260
годин/навчальний рік (36 годин/тиждень).
Детальний
розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах на
2025/2026 навчальний рік. Навчальні плани дають цілісне уявлення про зміст і
структуру освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами
за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та
передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного
стандарту через окремі предмети. Вони містять
інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх
закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм
власності, та варіативну складову. Навчальні плани зорієнтовані на роботу гімназії
за 5-денним навчальними тижнем.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів
ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків. У 1 класі
тривалість уроків становить 35 хвилин, у
2-4 класах – 40 хвилин, 5-9 класах – 45 хвилин. Години фізичної культури не
враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.
4.3 Очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у
Державному стандарті початкової освіти та Державному стандарті базової
середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках
кожної галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових
компетентностей учнів.
Зміст програм має потенціал для формування у здобувачів
таких ключових компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння
усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано
пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення
ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність
вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною та іноземною мовами, що
передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях,
зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість
розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних
ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення
простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення
ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і
технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і
пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,
формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів,
пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових
ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо),
формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу,
забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну
діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення
основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що
передбачає опанування основою цифрової
грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного
використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та
інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування
уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для
оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів
їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з
ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та
здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що
передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,
активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати
культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина
України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших
людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до
різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження
особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що
передбачають ініціативність, готовність
брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність
для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці,
готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі
вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово,
критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно
обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати
ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими
особами.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у
процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні
і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу
умінь у нові ситуації. Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і
підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та
громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових
компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська
відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова
грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й
уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні
лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей,
окремих предметів та предметних циклів. Наскрізні лінії є соціально значимими
надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про
суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у
різних ситуаціях.
Навчання за
наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію
навчального середовища - зміст та цілі наскрізних тем враховуються при
формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети -
виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні
трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та
загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними
темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки
тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за
вибором;
- роботу в проектах;
- позакласну
навчальну роботу і роботу гуртків.
|
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної
активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати
участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства,
усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії
реалізується через завдання з реальними даними про використання природних
ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку
бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню
критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати
перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на
відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню
відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми
функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через
колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо),
яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до
співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета
має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути
націленим на виховання порядності, старанності, систематичності,
послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти
важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від
рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є
становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести
здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з
реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані
з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто
звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.
Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів
вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало
радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова
грамотність |
Наскрізна лінія націлена на
розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному
швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних
аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення,
страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана
з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності
та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету,
формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою
формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає
постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної
навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.
4.4 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.
Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років,
повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти,
яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть
розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням
батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня
поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати
здобуття початкової освіти з іншого віку.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій
школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Період
життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік)
визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної
ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових
особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки,
міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і
різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у
певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної,
соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.
Базова
середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти.
Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року
повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової
середньої освіти за інших умов.
4.5 Перелік, зміст,
тривалість освітніх галузей
Детальний
розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах на 2025/2026 навчальний
рік, які складено на основі Типової освітньої програми розробленої під
керівництвом О.Я.Савченко затвердженої
наказом МОН України від 12 серпня 2022 року для 1-2 та 3-4 класів ЗЗСО, для 5-8 класів - типової освітньої програми затвердженої наказом МОН
України від 19 лютого 2021 року №235 «Про затвердження типової освітньої
програми для 5-9 класів ЗЗСО» (в редакції наказу МОН від 09 серпня 2024 року
№1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти») для 9-го класу - типової
освітньої програми затвердженої наказом МОН України від 20 квітня 2018 року №
405 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів ЗЗСО».
Типову
освітню програму для початкової освіти укладено за такими освітніми
галузями:
Мовно-літературна;
Математична;
Я досліджую світ (Природнича, громадянська та історична, соціальна здоров’язбережувальна);
Технологічна;
Інформатична;
Мистецька;
Фізкультурна.
Типову освітню програму для 5-8 класів укладено за такими освітніми
галузями:
Мовно-літературна;
Математична ;
Природнича;
Технологічна;
Інформатична;
Соціальна і здоров’язбережувальна;
Громадянська та історична;
Мистецька;
Фізкультурна.
У 9-му класі освітня
галузь «Мови і літератури» у навчальному
плані реалізується через окремі предмети: «Українська мова», «Українська
література», «Іноземна мова (англійська)», «Зарубіжна література».
Освітня галузь «Математика» реалізуються через окремий
предмет – «Математика».
Освітня галузь «Природознавство» реалізується через
окремі предмети – «Природознавство», «Біологія», «Хімія», «Фізика»,
«Географія».
Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується
предметами «Правознавство», «Історія України», «Всесвітня історія».
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура»
реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».
Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі
предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремим
предметом «Мистецтво».
У гімназії організоване, інклюзивне навчання учня 3-го класу - Карпенка Віталія Віталійовича, продовжено, організоване раніше, учня 7-го класу - Петреченка
Івана Анатолійовича відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15
вересня 2021 року № 957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного
навчання у закладах загальної середньої освіти» із змінами (Постанова Кабінету
Міністрів України 26 квітня 2022 року №483 та від 30 серпня 2022 року№ 979). Очікувані
результати навчання на інклюзивній
формі навчання
не зменшуються і лишаються на одному рівні з іншими формами.
Оцінювання навчальних
досягнень учнів 1-го класу має
формувальний характер, здійснюється вербально (словесно) відповідно до наказу
МОН від 20.08.2018 року №924 "Про затвердження методичних рекомендацій
щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 1-го класу Нової української школи";
2-го класу - відповідно до наказу МОН від
27.08.2019 р. №1154 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо
оцінювання навчальних досягнень учнів 2-го класу"; 3-го класу та 4-го
класів здійснюється формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання, дотримуючись методичних рекомендацій,
затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 16 вересня 2021
року № 1146.
«Важливу роль у
формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно
здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного
різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до
обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи,
визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання
(3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу
загальної середньої освіти.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів 5-8 класів здійснюється відповідно наказу
Міністерства освіти і науки України від 02 серпня 2024 року №1093 «Рекомендації
щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного
стандарту базової середньої освіти», Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-8
класів здійснюється за 12-бальною шкалою. У 9-му класі оцінювання здійснюється
за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про
затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Метою виховання є особистісно-зорієнтоване
навчання і виховання, спрямоване на розвиток і реалізацію інтелектуальних і
духовних якостей особистості вихованців, прагнення до взаєморозуміння,
взаємодії, самореалізації. Вирішуючи ці завдання, гімназія забезпечує різні
види діяльності позакласної сфери: туристичної, спортивної, художньо –
естетичної роботи, максимально сприяючи розвитку і самовизначенню особистості
дитини.
Логічна послідовність вивчення
предметів розкривається у відповідних навчальних
програмах.
Розділ
5 Особливості організації освітнього
процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій
Форма організації освітнього процесу залежить від
безпекової ситуації, тому може бути очною, дистанційною формами навчання або їх
поєднанням (за змішаним режимом). Структура і тривалість
навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми
організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою гімназії в межах часу,
передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу навчального
навантаження, встановленого навчальним планом, та з урахуванням вікових
особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку здобувачів
освіти.
Освітній
процес в очній формі запроваджується в приміщенні закладу освіти тільки в межах
розрахункової місткості споруд цивільного захисту, що можуть бути використані
для укриття учасників освітнього процесу в разі включення сигналу «Повітряна
тривога» або інших відповідних сигналів оповіщення.
Організація
освітнього процесу в дистанційній формі запроваджується наказом (розпорядженням)
засновника закладу освіти за погодженням із керівником закладу освіти. При
дистанційному навчанні заклад освіти самостійно приймає рішення щодо зняття
обмеження на максимальну кількість учнів у класі.
Організація
освітнього процесу в змішаному режимі, що поєднує очну і дистанційну форми
навчання. Таке поєднання можливе для різного виду занять, наприклад, практичні,
лабораторні заняття проводяться в очному режимі, лекційні – у дистанційному.
При цьому освітній процес у початковій школі бажано здійснювати в очній формі,
враховуючи необхідність соціалізації дітей. Форма організації освітнього
процесу може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової
ситуації.
Типи уроків. Є різні типи
уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує
у межах уроку або в позаурочний час, які можуть уточнюватись та розширюватись у
змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту
та окремих предметів протягом навчального року. Вибір методів навчання вчитель
визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас
досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах
окремих предметів. Також формами організації освітнього процесу можуть бути
екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі,
брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки - «суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок,
відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового
матеріалу та розвитку
компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації
поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно
до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій
самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті
компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях
практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням
надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній
діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів,
виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних
робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення
ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі
підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто
реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального
матеріалу, вона припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та
спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані
знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне
заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед
вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з
метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні
самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану
роботу. Екскурсії в першу чергу
покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні
змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії
матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні
можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за
умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені
ролі та аналізують виконану роботу.
Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система внутрішнього забезпечення якості
складається з наступних компонентів:
1) кадрове забезпечення освітньої діяльності викладання
забезпечене кваліфікованими фахівцями. Всього педагогічних працівників: 17
З них:
- жінок - 13
- чоловіків - 4
- пенсіонерів -
5
- сумісників – 0
- перебувають у
декретній відпустці - 0
- мають вищу освіту - 17
- середню спеціальну освіту - 0
- незакінчену вищу освіту - 0
- середню освіту - 0
2. Атестаційні категорії:
- вища –11
- І категорія – 3
- ІІ категорія
–1
- спеціаліст - 2
3 Стаж
педагогічної роботи:
- до 3 років - 1
- від 3 – 10 - 2
- 10 – 20 - 4
- 20 років і більше - 10
- «Старший вчитель» - 6
- «вчитель
методист» - 1
2) навчально-методичне забезпечення освітньої
діяльності – Державний стандарт, навчальні програми, підручники, які мають гриф
МОН.
3) матеріально-технічне забезпечення
освітньої діяльності – для учнів
створюється цілісне і креативне освітнє середовище, за кожним класом
закріплено окремий кабінет, для
проведення уроків інформатики учні навчаються у комп’ютерному класі; проведення
уроків фізичної культури здійснюється в спортивній залі, яку обладнано згідно вимог техніки безпеки.
4) якість проведення
навчальних занять – за якісне і вчасне проведення навчальних занять учителі
несуть персональну відповідальність.
Реалії сьогоднішнього дня вимагають нових підходів до
організації навчального процесу в гімназії,
зокрема, проведення уроків. Для
забезпечення якісного показника уроку педагоги гімназії широко використовують
інтернет- платформу «Всеукраїнська школа онлайн», «Освіторія», «На Урок»,
«Всеосвіта», «Всімосвіта». Урок проводиться не для
учнів, а разом з ними, на якому присутній демократичний стиль спілкування, де
діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, де жоден з них не
боїться висловлювати свою думку і доводити її. Якісними ознаками уроків, проведених у Васьковецькій гімназії є:
–
варіативність і гнучкість структури уроку;
–
спрямованість уроку на особистість учня;
–
оптимізація форм роботи на уроці;
–
формування найважливіших компетентностей учнів;
–
співпраця вчителя і учня.
5) моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) проводиться згідно
вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі. З метою аналізу стану сформованості внутрішньої системи проводиться самооцінювання, що є процесом вивчення та оцінювання ефективності
функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і
управлінських процесів закладу освіти.
У 2024-2025 навчальному році було проведено моніторинг за
напрямком «Система педагогічної діяльності», за результатами
моніторингу виявлено, що педагогічні працівники гімназії забезпечують власний
професійний розвиток з урахуванням цілей та напрямів розвитку освітньої
політики, обираючи форми та напрями підвищення рівня власної професійної
майстерності, у тому числі з учнями з особливими освітніми потребами. Всі
вчителі, які атестуються, мають свідоцтва та сертифікати проходження курсів.
Проте, ще жоден педагогічний працівник нашої гімназії не виявив бажання пройти
сертифікацію.
Педагогічні працівники гімназії
використовують в своїй роботі елементи інноваційних технологій, при
використанні яких, процес пізнання відбувається за умови постійної, активної
взаємодії всіх учнів, залежно від мети уроку, форм організації навчальної
діяльності, використовуються інтерактивні технології кооперативного,
колективно- групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання
дискусійних питань, деякі локальні технології використовуються на будь- якому
етапі традиційного уроку, трансформуючи його в інтерактивний.
Під час спостереження за
проведенням навчальних занять відзначено, що вчителі дотримуються принципів
академічної доброчесності, оцінюють виключно навчальні досягнення учнів,
інформують учнів про дотримання основних засад та принципів академічної
доброчесності. Створюють для учнів завдання, які спонукають учнів критично
мислити та на які не можна знайти готові відповіді у підручнику чи інтернеті.
Практикують в освітньому процесу написання тематичних творчих есе замість
рефератів з метою уникнення компіляції. Застосовують компетентнісний підхід у
навчанні.
Застосування
внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування
результатів навчання здобувачів освіти
Педагогічними працівниками відстежувався
особистий поступ кожного учня для формування позитивної самооцінки, підтримки
бажання навчатися, запобігання побоюванням помилятися. Застосовували
різні форми контролю: тестування, самостійні, творчі роботи. З боку керівництва
закладу проводився постійний аналіз навчальних досягнень учнів з метою
виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних
досягнень учня з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів,
динаміки їхніх навчальних досягнень, вивчення якості освітнього процесу,
корекції освітньої діяльності педагогів, простеження компетентнісного підходу в
системі оцінювання. Проводиться внутрішкільний моніторинг навчальної діяльності
учнів за яким визначається ПЯН (показник якості навченості), якісна успішність
та результативність навчання в розрізі кожного класу та кожного навчального
предмету, вивчається результативність участі у І, ІІ та ІІІ етапі
Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних дисциплін.
Освітня програма закладу
освіти
передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених
Державними стандартами.
Розділ 6
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу
якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями/ученицями
результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань
учнів/учениць; участі учнів/учениць гімназії у предметних олімпіадах різного
рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання
та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі
учнів/учениць у ДПА.
Розділ 7
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Для виконання освітніх програм гімназії на 2025/2026
навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і
науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини;
курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію
загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що
дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.
Розділ
8 Навчальні плани закладу освіти на 2025/2026 навчальний рік
Центральненська
гімназія Миронівської міської ради Київської області в 2025/2026 навчальному році організацію освітнього процесу здійснюватиме відповідно:
·
Типової освітньої
програми для учнів 1-2 класів закладів загальноїсередньої освіти, розробленої
під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і
науки України від 12.08.2022 № 743);
·
Типової освітньої програми для учнів 3-4
класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я.
Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
12.08.2022 № 743);
·
у 5-8-х класах – Типової освітньої програми
для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом
Міністерства освіти і науки України від 19.02. 2021 № 235); зі змінами згідно наказу МОН № 1120 від
09.08.2024 року «Про внесення змін до типової
освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти»;
·
у 9-му класі –
Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня
(затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 №
405).
·
Для учнів з
особливими освітніми потребами - Типового навчального плану початкової школи з
українською мовою навчання від 21.03. 2018р. № 268 та Типового навчального плану початкової
школи для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою
від 26.07.2018 р. № 814, Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня для дітей з особливими освітніми потребами» (Таблиця 16 до
наказу Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 р. №627)
Згідно зі Статутом Центральненська гімназія
Миронівської міської ради Київської області має тип закладу середньої освіти ІІ
ступеня і такі структурні підрозділи:
заклад освіти І
ступеню (1–4 класи);
заклад освіти
ІІ ступеню (5–9 класи);
Робочий навчальний план розраховано на
5-денний робочий тиждень.
Навчальні заняття
у закладі освіти починаються о 8 годині 40 хвилин. Тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин; у
2-4 класах – 40 хвилин; у 5-9 класах
– 45 хвилин. Заклад освіти працює
в одну зміну. Для учнів 1-4-х
класів організовано группу подовженого дня. Гранично допустиме навантаження на здобувача освіти відповідає Санітарному регламенту для закладів загальоної середньої
освіти. Години фізичної культури не враховуються при
визначенні гранично
допустимого навантаження на здобувачів освіти.
Мова навчання – українська.
У 2025/2026 навчальному році у Центральненській гімназії Миронівської міської ради
Київської області функціонуватиме 9 класів, у яких навчатиметься 86 здобувачів
освіти.
Відповідно
до Постанови Структуру і тривалість навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації
освітнього процесу визначає педагогічна
рада закладу освіти в межах часу, передбаченого освітньою програмою, відповідно до обсягу
навчального навантаження, встановленого навчальним планом, та з урахуванням вікових особливостей,
фізичного, психічного
та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, особливостей регіону тощо. Застосовувати гнучкий
підхід до організації освітнього
процесу з урахуванням світлового дня, використання змішаного формату навчання, ущільнення
навчальних програм тощо.
Навчальні заняття організовуються за семестровою
системою:
І семестр – з 01 вересня по 26 грудня 2025 року,
ІІ семестр – з 12 січня по 29 травня 2026 року.
Канікули:
Осінні
– з 27 жовтня по 02 листопада 2025 року
зимові – з 26 грудня 2024 року по 11 січня 2026 року
весняні – з 31 березня
по 06 квітня 2026 року
У закладі освіти
щоденно о 9 годині 00 хвилин проводиться
загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок
збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2Указу Президента
України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину
мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти
України», лист Міністерства освіти і Науки України від 16.03.2022 №1/3472-22).
Освітній процес
організовується в безпечному освітньому середовищі. Форма
організації освітнього процессу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населенному пункті. Запровадження та організація освітнього процесу в певному
режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших
сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 №
1/7322-22.
Розклад навчальних
занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних
занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного
регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ
України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції
України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).
Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів/учениць у позанавчальний час
не більше 1 години у 3–5 класах,
1,5 години у 6–9 класах. Учням 1-2 класів
не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки
упозанавчальний час.
На виконання Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту базової загальної середньої освіти інваріантна складова використана у повному обсязі годин, які передбачені Типовими навчальними планами.
Змістове наповнення предмета «Фізична
культура» сформоване відповідно
до статево-вікових особливостей учнів/учениць,
матеріально-технічної бази
закладу освіти,
кадрового забезпечення. Змістове наповнення предмету «Трудове навчання» сформоване, враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу освіти.
Години інваріантної та
варіативної складових, що не мають повної кількості годин викладатимуться протягом першого або другого семестру
навчального року.
Передбачається:
1.
Навчальні предмети інваріантної складової, які записані у таблиці, будуть викладатися по семестрах:
|
5 |
Зарубіжна література |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
5 |
Англійська мова |
3,5/0.5 |
ІІ семестр |
|
5 |
Етика |
0,5/0.5 |
ІІ семестр |
|
5 |
Інформатика |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
6 |
Зарубіжна література |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
6 |
Англійська мова |
3,5/0.5 |
І семестр |
|
6 |
Етика |
0,5/0.5 |
ІІ семестр |
|
6 |
Інформатика |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
6 |
Громадянська освіта |
0.5 |
ІІ семестр |
|
7 |
Зарубіжна література |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
7 |
Інформатика |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
7 |
Англійська мова |
3,5/0.5 |
ІІ семестр |
|
7 |
Біологія |
2,5/0.5 |
І семестр |
|
7 |
Громадянська освіта |
0.5 |
ІІ семестр |
|
8 |
Історія України |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
8 |
Громадянська освіта |
0.5 |
ІІ семестр |
|
8 |
Здоров’я, безпека та добробут |
0.5 |
І семестр |
|
8 |
Підприємництво і фінансова грамотність |
0.5 |
ІІ семестр |
|
8 |
Зарубіжна література |
1,5/0.5 |
І семестр |
|
8 |
Інформатика |
1,5/0.5 |
ІІ семестр |
|
9 |
Історія України |
1.5/0,5 |
ІІ семестр |
|
9 |
Географія |
1,5/0.5 |
І семестр |
Робочий навчальний
план закладу освіти включає інваріантну складову, сформовану на державному
рівні, години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми
компонентами та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на
поглиблене вивчення предметів, предмети та курси за вибором, спецкурси,
факультативи, а саме:
У закладі освіти
І-го ступеню варіативна складова
спрямовується на індивідуальну
роботу з учнями/ученицями, проведення групових
консультацій, додаткових занять з окремих предметів;
Згідно
рішення педагогічної ради закладу освіти протокол №8 від 28 серпня 2025 року
години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами
розподілено між різними освітніми галузями, ураховуючи особливості організації
освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів
освіти.
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ
1-4 КЛАСІВ
НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(додаток №2 до Постанови
Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87,зі змінами затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688 типова освітня
програма О.Я. Савченко накази Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272, №1273)
|
Освітня галузь |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у
класах |
||||
|
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
Разом |
||
|
Інваріантнийскладник |
||||||
|
Мовно-літературна |
Українська мова і література |
7 |
7 |
7 |
7 |
28 |
|
Іншомовна |
Англійська мова |
2 |
3 |
3 |
3 |
11 |
|
Математична |
Математика |
4 |
4 |
5 |
5 |
18 |
|
Я досліджую світ (природнича, громадянська й
історична, соціальна, здоровязбережувальнагалузі) |
Я досліджую світ (інтегрований курс) |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
|
Техлогічна |
Дизайн і технології |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Інформатична |
|
|
1 |
1 |
1 |
3 |
|
Мистецька |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
Фізкультурна |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
|
Варіантивний складник |
||||||
|
Проведення індивідуальних консультацій |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня |
20 |
22 |
23 |
23 |
88 |
|
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і
варіативної складових,
щофінансується з бюджету (без урахування поділукласів
на групи) |
23 |
25 |
26 |
26 |
100 |
|
|
Всього |
23 |
25 |
26 |
26 |
100 |
|
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ 5-8 КЛАСІВ
НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(Таблиця
1 до наказу Міністерства освіти і
науки України
від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої
програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами
згідно наказу МОН № 1120 від 09.08.2024 року «Про
внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної
середньої освіти)
|
Освітня галузь |
Перелік предметів та галузевих
інтегрованих курсів |
5 клас |
6 клас |
7 клас |
8 клас |
|
|||||
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
3 |
3 |
|
|||||
|
Українська література |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
1,5+0,5 |
1 |
|
||||||
|
Зарубіжна література |
1+0,5 |
1+0,5 |
1+0,5 |
1+0.5 |
|
||||||
|
Англійська мова |
3,5 |
3,5 |
3.5 |
3 |
|
||||||
|
Математична |
Математика |
4+1 |
4+1 |
4+1 |
4+1 |
|
|||||
|
|
Алгебра |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Геометрія |
|
|
|
|
|
|||||
|
Природнича |
Пізнаємо природу |
1,5+0,5 |
1+1 |
|
|
|
|||||
|
|
Біологія |
|
|
2+0.5 |
2 |
|
|||||
|
|
Географія |
|
1+1 |
2 |
2 |
|
|||||
|
|
Фізика |
|
|
2 |
2 |
|
|||||
|
|
Хімія |
|
|
1 |
2 |
|
|||||
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Здоров’я, безпека
та добробут |
1 |
1 |
1 |
0,5 |
|
|||||
|
|
Етика |
+0,5 |
+0,5 |
|
|
|
|||||
|
|
Підприємництво і
фінансова грамотність |
|
|
|
0,5 |
|||||
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії
України та громадянської освіти |
1+1 |
|
|
|
|||||
|
|
Історія України.
Всесвітня історія |
|
1.5+1 |
|
|
|||||
|
|
Історія України |
|
|
0.5+0,5 |
1+0,5 |
|||||
|
|
Всесвітня історія |
|
|
0,5+0,5 |
0,5+0,5 |
|||||
|
|
Громадянська
освіта |
|
|
0,5 |
0,5 |
|||||
|
Інформатична |
Інформатика |
1+0,5 |
1+0,5 |
1+0,5 |
1,5 |
|||||
|
Технологічна |
Технології |
1+1 |
1+1 |
1+1 |
1+1 |
|||||
|
|
Мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
|||||
|
Години навчального навантаження
для перерозподілу між освітніми компонентами |
|
7.5/5,5 |
9,5/7 |
6,5/5 |
6,5/3,5 |
|||||
|
Усього |
|
28+3 |
31+3 |
32+3 |
33+3 |
|||||
|
Додаткові |
|
2 |
2.5 |
1,5 |
3 |
|||||
|
Разом |
|
31 |
34 |
35 |
36 |
|||||
|
Українознавство |
1 |
1 |
|
|
||||||
|
Вчимося жити разом |
1 |
|
|
|
||||||
|
Я - моє здоров’я - моє життя |
|
0.5 |
0.5 |
|
||||||
|
Права людини у вільній країні |
|
1 |
|
|
||||||
|
Зроби свій вибір - стань успішним |
|
|
|
1 |
||||||
|
Соціально-емоційне
та етичне навчання |
|
|
1 |
1 |
||||||
|
Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція |
|
|
|
1 |
||||||
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ 9 КЛАСу
НА 2025/2026 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(Таблиця
1 до наказу Міністерстваосвіти і науки України
від 20.04.2018 р. №405 «Про затвердження
типової освітньої
програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»)
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у 9-му класі |
|
|
Мови і літератури |
Українська мова |
2 |
|
|
Українська література |
2 |
||
|
Англійська мова |
3 |
||
|
Зарубіжна література |
2 |
||
|
Суспільствознавство |
Історія України |
1,5 |
|
|
Всесвітня історія |
1 |
||
|
Основи правознавства |
1 |
||
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
- |
|
|
Образотворче мистец. |
- |
||
|
Мистецтво |
1 |
||
|
Математика |
Алгебра |
2 |
|
|
Геометрія |
2 |
||
|
Природо-знавство |
Біологія |
2 |
|
|
Географія |
1,5 |
||
|
Фізика |
3 |
||
|
Хімія |
2 |
||
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
|
|
Інформатика |
2 |
||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
|
|
Фізична культура |
3 |
||
|
Разом |
30+3 |
||
|
Додатковий
час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
3 |
||
|
Гранично
допустиме навчальне навантаження |
33 |
||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
33+3 |
||
|
Варіативна складова |
|
||
|
І. Курси за вибором |
|
||
|
Українознавство |
1 |
|
|
|
Вступ до менеджменту |
1 |
|
|
|
Всесвітня спадщина ЮНЕСКО. |
0.5 |
|
|
|
Моя громадянська свідомість |
0.5 |
|
|
