Освітня програма 2025/2026

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Центральненської гімназії

Миронівської міської ради Київської області

на 2026/2027 навчальний рік

ЗМІСТ

Розділ 1.  Призначення гімназії та засіб його реалізації
Розділ 2.  Опис «моделі» випускника гімназії
Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу гімназії
Розділ 4. Освітня програма закладу освіти та її обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
4.1.1. Освітня програма 1-2, 3-4 класів
4.2. Освітня програма базової середньої освіти
Розділ 5.  Навчальні плани
5.1. Пояснювальна записка
5.2. Навчальні плани (по класам)
Розділ 6. Організація освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами
Розділ 7. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій
Розділ 8.  Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Розділ 9.  Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Розділ 10. Структура навчального року

Розділ 1.

ПРИЗНАЧЕННЯ  ГІМНАЗІЇ  ТА ЗАСІБ ЙОГО  РЕАЛІЗАЦІЇ

Призначення гімназії полягає в наданні  якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону ліцею, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме

·      уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

·      надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

·      поглиблене вивчення окремих предметів;

·      надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

·      оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності; надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.  

Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на: формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо. Реалізація освітньої програми гімназії здійснюється через два рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п’ять років.

Розділ 2

ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ГІМНАЗІЇ

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими. 

Випускник гімназії має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

§  випускник гімназії добре проінформована особистість;

§  прагне до самоосвіти та вдосконалення;

§  готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави;

§  є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

§  свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

§  мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.  

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру. Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя. Випускник базової основної школи  володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах. Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.

Розділ 3

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

 Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем гімназії в освітньому просторі міста, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.

Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього процесу:

1.        Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

2.        Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів; 

3.        Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

4.        Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;

5.        Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

6.        Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

7.        Проведення атестації та сертифікації педагогів;

8.        Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази гімназії.

 

Розділ 4

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА  ЗАКЛАДУ ТА ЇЇ ОБҐРУНТУВАННЯ

4.1. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

 

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти. 

Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). 

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів: 

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1–2 і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.

4.1.1. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА 1-2, 3-4 КЛАСІВ 

Освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-2, 3-4 класи), розробленої під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 № 743. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів: 

-  дитиноцентрованості і природовідповідності;

-  узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-  науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-  наступності і перспективності навчання;

-  взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.  Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

-  математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;  

- природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;

- технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій; 

- інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;

- соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

- громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

- мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

- фізкультурна - формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок. 

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

Нормативно-правове забезпечення:

§  Державний стандарт початкової освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;

§  Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений Постановою кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462;

§  Типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743.

§  Типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом Міністерством освіти і науки України від 12.08.2022 року № 743.

4.2. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»  відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 з навчанням українською мовою та наказ МОН України від 19.02.2021р. № 235).

Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти,  визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.  

Розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні. 

Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:

·      збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня. 

·      проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.

Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.  

Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. 

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Здоров’я, безпека та добробут", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. 

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріальнотехнічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту». Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 23.02.2026 № 331 «Про затвердження Змін до Порядку поділу класів на групи під час вивчення окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів) у державних, комунальних закладах загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 481 від 18.03.2026)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання  у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності	Ключові компетентності
Спілкування державною                    (і рідною – у разі відмінності) мовами	Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику  предмета . Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.
Спілкування іноземними мовами	Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.
Математична компетентність	Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації.
Основні компетентності   у природничих науках і технологіях	Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.                Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях. Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу.
Інформаційно-цифрова компетентність	Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів
Уміння вчитися впродовж життя	Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії.
Ініціативність і підприємливість	Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту
Соціальна і громадянська компетентності	Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту.
Обізнаність і самовираження  у сфері культури	Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва.
Екологічна грамотність і здорове життя	Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані дляманіпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.  Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.  

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. 

Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

·           предмети за вибором; 

·           роботу в проектах; 

·           позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія	Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток	Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження.
Громадянська відповідальність	Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень
Здоров'я і безпека	Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.
Підприємливість і фінансова грамотність	Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.  

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. 

Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

·         Мови і літератури 

·         Суспільствознавство

·         Мистецтво

·         Математика

·         Природознавство

·         Технології

·         Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова (англійська)», «Зарубіжна література». В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України», «Мистецтво» у 5-9 класах. Досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), передбачені Державним стандартом,

Розділ 5

НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РОБОЧОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

НА 2026-2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК 

У 2026/2027 навчальному році освітній процес у Центральненській гімназії Миронівської міської ради Київської області спрямований на реалізацію Державного стандарту початкової освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21лютого 2018 року), Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня 2020 року зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 972 від 30.08.2022), Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1392 від 23 листопада 2011 року) з урахуванням досягнень впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та подолання викликів, зумовлених особливостями освітнього процесу в умовах воєнного стану, зокрема і подолання освітніх втрат.

Організація освітнього процесу в гімназії в гімназії в 2026/2027 навчальному році здійснюватиметься відповідно до освітніх програм, розроблених  на основі Типових освітніх програм:

1) на рівні початкової освіти - на основі:

Типової освітньої програми для учнів 1–2 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

Типової освітньої програми для учнів 3–4 класів закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743),

на рівні базової середньої освіти - на основі Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 235) зі змінами до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти наказ Міністерства освіти і науки України від 17.08.2026 №1430 Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів;

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04.05.2026 р. №722 “Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2026 р. за № 922/46316 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 29 червня 2026 року №1001), та Положенням про систему та критерії оцінювання результатів навчання учнів Центральненської гімназії Миронівської міської ради Київської області відповідно до яких педагогічний працівник має право на академічну свободу в плануванні оцінювання, самостійного вибору методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу та особливостей учнів задля отримання інформації про навчальний поступ кожного учня.

Оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 року № 813.

Для учнів з особливими освітніми потребами - Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання від 21.03. 2018р. № 268  та Типового навчального плану початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою від 26.07.2018 р. № 814, Типової освітньої програми для 5-10 (11) класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, затверджену наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2021 року № 1317 (зі змінами);

 Згідно зі Статутом Центральненська гімназія Миронівської міської ради Київської області має тип закладу середньої освіти ІІ ступеня і такі структурні підрозділи:

заклад освіти І ступеню (1–4 класи);

заклад освіти ІІ ступеню (5–9 класи);

Робочий навчальний план розраховано на 5-денний робочий тиждень. Навчальні заняття у закладі освіти починаються о 8 годині 40 хвилин. Тривалість уроків: у 1-му класі – 35 хвилин; у 2-4-х  класах – 40 хвилин; у 5-9-х  класах – 40 хвилин. Заклад освіти працює в одну зміну. Для учнів 1-4-х класів організовано группу подовженого дня. Гранично допустиме навантаження на здобувача освіти відповідає Санітарному регламенту для закладів загальної середньої освіти. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження на здобувачів освіти.

Мова навчання – українська.

У 2026/2027 навчальному році у Центральненській гімназії Миронівської міської ради Київської області функціонуватиме 9 класів, у яких навчатиметься 84 здобувача освіти.

      Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі. Форма організації освітнього процесу може змінюватися впродовж навчального року в залежності від безпекової ситуації у населеному пункті. Запровадження та організація освітнього процесу в певному режимі, у тому числі у разі включення сигналу «Повітряна тривога» або інших сигналів оповіщення, здійснюється відповідно до листа МОН від 30.06.2022 № 1/7322-22.

Розклад навчальних занять, розподіл навчального навантаження протягом тижня, тривалість навчальних занять і перерв між ними здійснюється відповідно до вимог Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ України 25 вересня 2020 р. № 2205, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2020 р. за № 1111/35394).

Тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів/учениць у позанавчальний час не більше 1 години у 3–5 класах, 1,5 години у 6–9 класах. Учням 1-2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час.

      На виконання Державного стандарту початкової  загальної освіти та Державного стандарту базової загальної середньої освіти інваріантна складова та години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами використана у повному обсязі годин, які передбачені Типовими навчальними планами.

 Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване відповідно до статево-вікових особливостей учнів/учениць, матеріально-технічної бази закладу освіти, кадрового забезпечення. Змістове наповнення предмету «Технології» сформоване, враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладу освіти.

Години інваріантної та варіативної складових, що не мають повної кількості годин викладатимуться  протягом першого або другого семестру навчального року.

Передбачається:

1.      Навчальні предмети інваріантної складової, які записані у таблиці, будуть викладатися по семестрах:

Клас	Навчальні предмети інваріантної складової	Кількість годин	Семестр
5	Зарубіжна література	1,5/0.5	І семестр
5	Англійська мова	3,5/0.5	ІІ семестр
5	Етика	0,5/0.5	ІІ семестр
5	Інформатика	1,5/0.5	І семестр
6	Зарубіжна література	1,5/0.5	І семестр
6	Англійська мова	3,5/0.5	ІІ семестр
6	Етика	0,5/0.5	І семестр
6	Інформатика	1,5/0.5	І семестр
6	Громадянська освіта	0.5	І семестр
7	Зарубіжна література	1,5/0.5	І семестр
7	Інформатика	1,5/0.5	ІІ семестр
7	Англійська мова	3,5/0.5	І семестр
7	Біологія	2,5/0.5	ІІ семестр
7	Історія і Громадянська освіта	0.5	І семестр
8	Історія України	1,5/0.5	ІІ семестр
8	Громадянська освіта	0.5	І семестр
8	Зарубіжна література	1,5/0.5	І семестр
8	Інформатика	1,5/0.5	І семестр
9	Громадянська освіта	0.5	І семестр
9	Географія	1,5/0.5	І семестр
9	Інформатика	1,5/0.5	ІІ семестр
9	Історія України	0.5	ІІ семестр
9	Зарубіжна література	1,5/0.5	І семестр
9	Українська література	1,5/0.5	ІІ семестр

 

Робочий навчальний план закладу освіти включає інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, в якій передбачено додаткові години на поглиблене вивчення предметів, предмети та курси за вибором, спецкурси, факультативи, а саме:

У закладі освіти І-го ступеню   варіативна  складова  спрямовується  на індивідуальну роботу з учнями/ученицями,  проведення групових консультацій, додаткових занять з окремих  предметів;

·         З метою надати учневі/учениці комплекс знань про Україну, українців, українську культуру як окремий світ із власним життєтворчим потенціалом, що розгортається у державотворчому досвіді, яким показано тяглі приклади української історичної єдності до шкільного компоненту включено  курс: «Українознавство» (5,6,7,9 класи);

·         З метою ознайомлення здобувачів освіти 6 класу  із правами людини, сприяння осмисленню ними найважливіших гарантованих державою законів, спрямованих на захист прав людини, формуванню правового світогляду учнів, розумінню прав і свобод людини, розвитку ціннісних орієнтирів, ідеалів та переконань до варіативного компоненту включено курс за вибором: «Права людини у вільній країні»;

·         З метою навчання життєвих навичок, які полегшують адаптацію і сприяють відновленню психологічної рівноваги, досягти позитивних змін у знаннях, ставленнях, намірах, уміннях і навичках, сприятливих для розбудови миру до варіативного компоненту включено факультатив у 5-му і 8-му класах: «Вчимося жити разом»;

·         З метою розвитку індивідуальних здібностей, інтересів, обдарувань учениць і учнів, формування компетентностей, необхідних їм для академічної успішності, активної громадянської позиції та благополуччя, успішної соціалізації, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації включено курс у 6-7-му класах: «Соціально-емоційне та етичне навчання»;

Згідно рішення педагогічної ради закладу освіти протокол № 8 від 31 серпня 2026 року кількість годин навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами розподілена між різними освітніми галузями, ураховуючи особливості організації освітнього процесу в закладі освіти й індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти:

Перерозподіл між освітніми компонентами різними освітніми галузями в 5-9-х класах в 2026- 2027 навчальному році

Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	5 клас	6 клас	7 клас	8 клас	9 клас
	Українська література	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
	Зарубіжна література	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Математична	Математика	1	1	1	1	1
Природнича	Пізнаємо природу	0,5	1
	Біологія			0,5
	Географія		1			0,5
Соціальна і здоров’язбережувальна	Етика	0,5	0,5
	Здоров’я, безпека та добробут				0,5	0,5
	Підприємництво і фінансова грамотність				0,5	0,5
Громадянська та історична	Історія України. Всесвітня історія		1
	Історія України	1		0,5	0,5
	Всесвітня історія			0,5
	Правознавство					0,5
Інформатична	Інформатика	0,5	0,5	0,5
Технологічна	Технології	1	1	1	1
Години для перерозподілу між освітніми компонентами		5.5	7	5	4,5	4
Додаткові		2	2,5	1,5	1,5	1

 

Документом, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст навчального предмета / інтегрованого курсу та види навчальної діяльності, рекомендовані для використання в освітньому процесі є модельні навчальна програми

Перелік модельних навчальних програм для 5-9-х класів

у 2026/2027 навчальному році 

Модельна навчальна програма для 5-6 класів «Українська мова»  (авт. О. Заболотний)

Модельна навчальна програма для 5-6 класів «Українська література» (авт.О. Заболотний )

Модельна навчальна програма для 5-6 класів «Українська література» (авт. Т. Яценко)

Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Ніколенко О.) Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автор Ніколенко О.)

Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М.В.)

Модельна навчальна програма «Математика 5-6 класи для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.А.) Модельна навчальна програма «Математика 7-9 класи (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.А.)

Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (Поршевнюк Т.В.)

Модельна навчальна програма «Географія». 6-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (Довгань, Совенко, Гільберг)

Модельна навчальна програма «Біологія» 7-9 класи для закладівзагальноїсередньоїосвіти (авт. Балан П.Г., Кулініч О.М., Юрченко Л.П.) Модельна навчальна програма «Хімія». 7-9 класи для закладів загальної середньої освіти (авт. Григорович О.В.)

Модельна навчальна програма «Інформатика» 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н.В., Барна О.В.)

Модельна навчальна програма «Інформатика» 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Морзе Н.В., Барна О.В.)

Модельна навчальна програма «Фізика» 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Б.Г. Кремінський, І.М. Гельфгат)

Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс) (авт. Василенко С.В., Коваль Я.Ю., Колотій Л.П.) Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 7-9 класи (інтегрований курс) (авт. Василенко С.В., Колотій Л.П.)

Модельна навчальна програма «Підприємництво та фінансова грамотність 8-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Беспалко  І.В., Войтицька Л.В., Тригуб О.В.)

Модельна навчальна програма «Етика» (авт. Ашортіа Є.Д.)

Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» закладів загальної середньої освіти (авт. Бурлака О.В., Власова Н.С.) Модельна навчальна програма «Всесвітня історія. Історія України 6 клас» для  закладів загальної середньої освіти (автори Бурлака О.В. Щупак І.Я.) Модельна навчальна програма «Історія України 7-9 класи» для  закладів загальної середньої освіти (автори Щупак І.Я., Посунько А.С., Мелещенко Т.В.) Модельна навчальна програма «Всесвітня історія 7-9 класи» для  закладів загальної середньої освіти (авт. Бурлака О.В. Желіба О.В., Худобець О.А.) Модельна навчальна програма «Громадянська освіта 6-7 класи» для  закладів загальної середньої освіти (авт. О.І. Пометун, О.В. Дудар) Модельна навчальна програма «Громадянська освіта 8-9 класи» для  закладів загальної середньої освіти (авт. І.Д. Васильків, В.М. Кравчук) Модельна навчальна програма «Правознавство 9 клас» для  закладів загальної середньої освіти (авт. О.Д. Наровлянський, Д.О. Пузіков)

Модельна навчальна програма  «Технології 5-6 клас» (автор Кільдеров Д.Е.) Модельна навчальна програма  «Технології 7-9 клас» (авториХодзицька І.Ю., Горобець О.В., Медвідь О.Ю., Пасічна Т.С., Приходько Ю.М.)

Модельна навчальна програма «Мистецтво 5-6 клас (інтегрований курс) (авт. Масоло Л.М., Просіна О.В.) Модельна навчальна програма «Мистецтво 7-9 клас (інтегрований курс) (авт. Масоло Л.М., Просіна О.В.)

Модельна навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Баженков Є.В. Бідний М.В.)

 

  РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ

НА 2026/2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

(додаток № 2  до Постанови  Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, зі змінами затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07. 2019

 № 688 типова освітня програма О.Я. Савченко накази Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272, №1273, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743)

 

Освітнягалузь	Навчальніпредмети	Кількість годин на тиждень у класах
		1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	Разом
Інваріантнийскладник
Мовно-літературна	Українська мова і література	7	7	7	7	28
Іншомовна	Англійська мова	2	3	3	3	11
Математична	Математика	4	4	5	5	18
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоровязбережувальна галузі)	Я досліджую світ (інтегрований курс)	3	3	3	3	12
Техлогічна	Дизайн і технології	1	1	1	1	4
Інформатична			1	1	1	3
Мистецька	Образотворче мистецтво	1	1	1	1	4
	Музичне мистецтво	1	1	1	1	4
Фізкультурна	Фізична культура	3	3	3	3	12
Варіантивний складник
Проведення індивідуальних консультацій			1	1	1	3
Українська мова і література		1				1
Гранично допустиме тижневе  навчальне навантаження на учня		20	22	23	23	88
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		23	25	26	26	100
Всього		23	25	26	26	100

 

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ 5-9 КЛАСІВ

НА 2026/2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

(Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої

програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами згідно наказу МОН від 17.08.2026 № 1430  «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти)

Освітня галузь

Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів

5 клас

6 клас

7 клас

8 клас

9 клас

Мовно-літературна

Українська мова

4

4

3

3

3

Українська література

1,5+0,5

1,5+0,5

1,5+0,5

1+0,5

1+0,5

Зарубіжна  література

1+0,5

1+0,5

1+0,5

1+0.5

1+0.5

Англійська мова

3,5

3,5

3.5

3

3

Математична

Математика

4+1

4+1

4+1

4+1

4+1

Природнича

Пізнаємо природу

1,5+0,5

1+1

Біологія

2+0.5

2

2

Географія

1+1

2

2

1+0.5

Фізика

2

2

3

Хімія

1

2

2

Соціальна і здоров’язбережувал.

Здоров’я, безпека та добробут

1

1

1

0,5+0,5

0,5+0,5

Етика

+0,5

+0,5

Підприємництво і фінансова грамотність

0,5+0,5

0,5+0,5

Громадянська та історична

Вступ до історії України та громадянської освіти

1+1

Історія України. Всесвітня історія

1.5+1

Історія України

0,5+0,5

1+0,5

1.5

Всесвітня історія

0,5+0,5

1

1

Громадянська освіта

0,5

0,5

0,5

Правознавство

0,5+0,5

Інформатична

Інформатика

1+0,5

1+0,5

1+0,5

1,5

1,5

Технологічна

Технології

1+1

1+1

1+1

1+1

1

Мистецтво

1

1

1

1

1

Фізична культура

Фізична культура

3

3

3

3

3

Години навчального навантаження для перерозподілу між освітніми компонентами

7.5/5,5

9,5/7

6,5/5

6/4.5

5/4

Усього

28+3

31+3

32+3

33+3

33+3

Додаткові

2

2.5

1.5

1.5

1

Разом

31

34

35

36

36

Українознавство

1

1

1

1

Вчимося жити разом

1

0.5

Права людини у вільній країні

1

Зроби свій вибір - стань успішним

1

Соціально-емоційне та етичне навчання

0.5

0.5

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

НА 2026/2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

(4 КЛАС)

( Складений на основі Типового навчального плану початкової школи з українською мовою навчання від 21.03. 2018р. № 268  та Типового навчального плану початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку з навчанням українською мовою від 26.07.2018 р. № 814)

 

Освітня галузь	Навчальні предмети	4 клас
Мовно-літературна	Українська мова і література	7
Іншомовна	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоровязбережувальна галузі)	Я досліджую світ (інтегрований курс)	3
Техлогічна	Дизайн і технології	1
Інформатична		1
Мистецька	Образотворче мистецтво	1
	Музичне мистецтво	1
Фізкультурна	Фізична культура	3
Разом
Корекційно-розвиткові заняття
Розвиток мовлення		1
Корекція розвитку		2
Лікувальна фізкультура		1
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації
Гранично допустиме навчальне навантаження
Гранично допустиме тижневе  навчальне навантаження на учня		23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		26
Всього		26

 

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

(8 КЛАС)

НА 2026/2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

(Додаток 14 до Типової освітньої програми для 5-10 (11) класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, затверджену наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2021 року № 1317 (зі змінами);

Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	8 клас
Мовно-літературна	Українська мова	3
	Українська література	2
	Зарубіжна література	1.5
	Англійська мова	3
Математична	Математика	5
Природнича	Біологія	2
	Географія	2
	Фізика	2
	Хімія	2
Соціальна і здоров’язбережувальна	Здоров’я, безпека та добробут	1
	Підприємництво і фінансова грамотність	1
Громадянська та історична	Історія України	1.5
	Всесвітня історія	1
	Громадянська освіта	0.5
Інформатична	Інформатика	1.5
Технологічна	Технології	2
Мистецька	Мистецтво	1
Фізична культура	Фізична культура	3
Разом		32+3
Корекційно-розвиткові заняття
Розвиток мовлення		2
Соціально-побутове орієнтування		2
Лікувальна фізкультура		2

  

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ

МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ (ПЕДАГОГІЧНИЙ ПАТРОНАЖ) УЧЕНИЦІ 9-ГО КЛАСУ  ДЕБЕЛОЇ ТЕТЯНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ

НА 2026/2027 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

(Додаток 3 до наказу Міністерства освіти і науки України

від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої

програми для 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти» зі змінами згідно наказу МОН від 17.08.2026 № 1430  «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти)

 

Освітня галузь	Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів	Кількість годин
Мовно-літературна	Українська мова. Українська література	2
	Зарубіжна  література	0.5
	Англійська мова	1
Математична	Математика	2
Природнича	Біологія	1
	Географія	0.5
	Фізика	0.5
	Хімія	0.5
Соціальна і здоров’язбережувал.	Здоров’я, безпека та добробут	0,5
	Підприємництво і фінансова грамотність	0,5
Громадянська та історична	Історія України. Всесвітня історія. Громадянська освіта	0,5 0,5 0,5
	Правознавство	1
Інформатична	Інформатика	0,5
Технологічна	Технології	0,5
Мистецька	Мистецтво	0,5
Фізична культура	Фізична культура	1
Всього		14

Розділ 6

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 483 від 26.04.2022 № 979 від 30.08.2022 № 1386 від 29.10.2025 № 129 від 05.02.2026), витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації,  заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створено 2 класи з інклюзивним навчанням де навчаються 2 учнів з особливими освітніми потребами.

 Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами   у   закладі створені умови для:

забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень  закладу дітей з  ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;

облаштування кабінетів логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять психологічного розвантаження; забезпечення відповідними педагогічними кадрами.

Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до  типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Для учня 4-го класу (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87), Типової освітньої програми розробленої під керівництвом Савченко, затвердженою наказом МОН України від 12.08.2022 № 743 та адаптовано / модифіковано відповідно до рекомендацій про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи. 

Для учня 8-го класу (з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту середньої  освіти, Типової освітньої програми для 5-10 (11) класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, затверджену наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2021 року № 1317 (зі змінами).

Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомогає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб дитини. Індивідуальна програма розвитку  розробляється командою супроводу (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, соціальний пкдагог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання  дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план. Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя. Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:

1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.

2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:

·       її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання, у чому їй потрібна допомога;

·       інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань. Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами  працівниками психологічної служби (практичним  психологом, соціальним педагогом)  закладу та педагогічними працівниками. Практичний психолог закладу надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог. 

Особливістю освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачаються  години для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме:  корекція розвитку; розвиток мовлення;та формування вимови та інші.   

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться практичним психологом. 

Години виділені на проведення корекційно-розвиткових занять у зв’язку з  відсутністю спеціалістів  здійснюються у вигляді консультацій з відповідними педагогами на базі інклюзивного центру.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчальнопізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів загальноовсітньої школи і спрямоване на визначення їхнього особистого прогресу, а не на порівняння з іншими дітьми. Воно спирається на методичні рекомендації МОН та роз'яснення Нової української школи. Учні з ООП залучаються  до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я. .

 

Розділ 7

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСОВУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації освітньої діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.  

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проєкти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Розділ 8

ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів гімназії  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН.

 

Розділ 9

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Для виконання освітніх програм закладу на 2026/2027 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Розділ 10

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2026 № 847 «Про початок навчального року під час воєнного стану в Україні» визначено, що 2026/2027 навчальний рік у закладах загальної середньої освіти триватиме з 01.09.2026 до 30.06.2027.

Відповідно до наданої закладам загальної середньої освіти організаційної автономії, що врегульовано статтею 23 Закону України «Про освіту», а також керуючись частиною четвертою статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту», педагогічна рада закладу освіти у межах, визначених Кабінетом Міністрів України, приймає рішення щодо структури і тривалості навчального року, зокрема щодо дати завершення навчальних занять.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 25 грудня 2026 року,

ІІ семестр – з 11 січня по 31 травня 2027 року.

Канікули:

Осінні – з 26 жовтня по 30 жовтня 2026 року

зимові – з 28 грудня 2026 року  по 10 січня 2027 року

весняні – з 22 березня по 26 березня 2027 року

У закладі освіти щоденно о 9 годині 00 хвилин  проводиться загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (стаття 2 Указу Президента України № 143 від 16 березня 2022 року «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України», лист Міністерства освіти і Науки України від 22.08.2025 №1/17500-25).

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» – 31 травня 2027 року. 

Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково. 

Перелік предметів державної підсумкової атестації визначається Міністерством освіти і науки України. Терміни їх проведення визначаються навчальним закладом.  

Рішенням педагогічної ради гімназії навчальну практику та навчальні екскурсії провести протягом навчального року.