- Розділ 1 Призначення закладу освіти
Призначення закладу освіти полягає в наданні якісної
базової загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону гімназії,
забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка
здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування
ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної
життєдіяльності.
Спільними для всіх
компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну
думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність
співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом
реалізації призначення закладу освіти є
засвоєння учнями/ученицями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх
програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби
реалізації свого призначення, а саме:
· уведення в навчальний план предметів і курсів, що
сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний
світогляд;
· надання учням/ученицям можливості спробувати себе в
різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
· поглиблене вивчення окремих предметів;
· оригінальна організація освітньої діяльності, інтеграція
навчальної та позанавчальної діяльності;
· надання широкого спектра додаткових освітніх програм і
додаткових освітніх послуг.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована
на:
·
формування в учнів/учениць
сучасної наукової картини світу;
·
виховання
працьовитості, любові до природи;
·
розвиток в учнів/учениць
національної самосвідомості;
·
формування людини
та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
·
рішення задач,
формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в
суспільстві;
·
виховання
громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій
та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
·
створення основи
для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних
освітніх програм;
·
формування потреби учнів/учениць
до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Реалізація освітньої програми гімназії здійснюється через
два рівні освіти:
·
початкова освіта тривалістю чотири роки;
·
базова середня
освіта тривалістю п’ять років.
Розділ 2 Опис "моделі" випускника закладу освіти
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна
основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у
сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована
праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник гімназії має міцні знання і вміло користується
ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними
орієнтирами. Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для
успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити,
логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми,
оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим
потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
·
випускник закладу освіти добре проінформована особистість;
·прагне
до самоосвіти та вдосконалення;
·
готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави;
·
є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
·
свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
·мислить
креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя - реалізує себе через самопізнання,
саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички,
передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний,
працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху,
вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички
навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і
здорового способу життя.
Випускник базової основної ланки володіє певними якостями
і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює
загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану гімназії; має систему розумових
навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення
головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські
права і вміє їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та
етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде
здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у
старших класах.
Розділ 3 Цілі та задачі освітнього
процесу закладу освіти
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні
реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника,
призначенням і місцем закладу освіти в освітньому просторі мікрорайону,
громади, району. Вони повинні бути сформульовані
конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по
відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що
пропонуються до визначення цілей і задач.
Перед закладом освіти поставлені такі цілі освітнього
процесу:
1.Забезпечити засвоєння здобувачами освіти обов'язкового
мінімуму змісту початкової, базової загальної освіти на рівні вимог державного
освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів/учениць до життя в
суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних
освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію здобувачів освіти до
навчальної діяльності;
5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що
зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я здобувачів освіти;
6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;
8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної
бази закладу освіти.
Розділ 4
Освітня програма закладу освіти та її
обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до
організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями/ученицями
обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової
освіти. Початкова освіта здобувається з шести
років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Програма визначає загальний обсяг навчального
навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за
вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в
рамках навчальних планів:
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її
талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових
та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.
Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що
враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість
забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до
здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів
навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в
основу якого покладено ключові компетентності:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння
усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано
пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення
ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність
вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від
державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови
в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,
культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною
мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками
міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення
простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення
ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і
технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і
пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,
формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів,
пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових
ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, гімназія, громада тощо), формування
знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують
подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,
відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення
основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що
передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,
здатність безпечного та етичного використання засобів
інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування
уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для
оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів
їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та
соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості,
рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням
рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для
досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав
інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами
дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію
себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і
збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до
різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження
особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що
передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні
рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей,
усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в
життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основою формування ключових компетентностей є досвід
здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які
формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних
соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.Спільними для всіх
ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння
висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення,
творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Компетентності
здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують
формування всіх ключових компетентностей.
4.1.1. Освітня програма 1-4 класів (НУШ)
Освітню програму
для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до
Закону України «Про освіту», у відповідності до Державного стандарту початкової
освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87) та Типової освітньої програми для
закладів загальної середньої освіти (1-2 класи), розробленої під керівництвом
О.Я. Савченко та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272. та та Типової освітньої програми для закладів
загальної середньої освіти (3-4 класи), розробленої під керівництвом О.Я.
Савченко та затвердженою наказом МОН України від 08.10.2019
№ 1273.
У програмі
визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано
відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму
побудовано із врахуванням таких принципів:
-
дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження
цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості,
доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і
перспективності навчання;
- взаємозв’язаного
формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної
послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей
реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси; - творчого використання
вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до
індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та
інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для
формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх
ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння
висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення,
творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння
конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,
розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Освітню програму
укладено за такими освітніми галузями:
мовно-літературна - включає українську мову та
літературу, іноземну мову (англійська);
математична -
спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
природнича - має
на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового
світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому
світі;
технологічна -
формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни
навколишнього світу засобами сучасних технологій; інформативна - формування
інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з
використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок
безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
соціальна і
здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної
громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування
моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та
здоров’я інших;
громадянська та
історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до
змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної
громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням
демократичних принципів;
мистецька -
формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого
самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
фізкультурна -
формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення
гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь
та навичок.
Контроль і оцінювання
навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних
засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального
розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для
здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних
шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів
здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає
статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій ланці здобувачі освіти опановують способи
самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях,
уміннях, навичках та їх корекції.
Нормативно-правове забезпечення:
-
Державний стандарт початкової освіти, затверджений
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87;
-
Типова освітня
програма розроблена під керівництвом Савченко. 1-2 клас, затверджена наказом
Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;
-
Типова освітня
програма розроблена під керівництвом Савченко. 3-4 клас, затверджена наказом
Міністерством освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;
РОБОЧИЙ
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ 1-4 КЛАСІВ
НА
2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(додаток
№2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87,зі змінами затверджених постановою Кабінету Міністрів
України від 24.07.2019 № 688 типова освітня програма О.Я. Савченко накази Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1272, №1273)
|
Освітня галузь |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень у
класах |
||||
|
1 клас |
2 клас |
3 клас |
4 клас |
Разом |
||
|
Інваріантний
складник |
||||||
|
Мовно-літературна |
Українська мова і
література |
7 |
7 |
7 |
7 |
28 |
|
Іншомовна |
Англійська мова |
2 |
3 |
3 |
3 |
11 |
|
Математична |
Математика |
4 |
4 |
5 |
5 |
18 |
|
Я досліджую світ |
Я досліджую світ (інтегрований
курс) |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
|
Техлогічна |
Дизайн і технології |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Інформатична |
|
|
1 |
1 |
1 |
3 |
|
Мистецька |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
Фізкультурна |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
3 |
12 |
|
Варіантивний
складник |
||||||
|
проведення індивідуальних
консультацій |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
|
|
Гранично допустиме
тижневе навчальне навантаження на учня |
20 |
22 |
23 |
23 |
88 |
|
|
Сумарна кількість навчальних
годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без
урахування поділу класів на групи) |
23 |
25 |
26 |
26 |
100 |
|
|
Всього |
23 |
25 |
26 |
26 |
100 |
|
4.2. Освітня програма 5-6-х класів НУШ
Ідея
компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на
сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей готовності здобувати
знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні
власної концепції розвитку закладу освіти, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу
закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім
учасникам освітнього
процесу.
Важливим
показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності
правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми
є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5-6-х класах має
спрямовуватись на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як:
міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність,
шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.
Організація
освітньої діяльності в 5-6-х класах, у 2023/2024 навчальному році
здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну
загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до
2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №
988-р), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898, Типових освітніх програм (наказ МОН від 19.02.2021 № 235).
Реалізація
призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких
принципів:
·
гуманізм як норма поваги до особистості та основа
побудови партнерського спілкування з дитиною;
·
інтеграційні засади побудови та організації освітнього
процесу;
·
визнання самоцінності кожного вікового періоду та
орієнтація на вікові особливості;
·
створення сприятливих умов для формування і розвитку у
дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у
соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної
самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;
·
урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу
розвитку дитини.
Зберігаючи
наступність із початковою ланкою забезпечуємо подальше становлення особистості
дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність
до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до
держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та
інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у
здобувачів освіти таких ключових компетентностей:
1)
вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово
висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а
також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для
ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати
українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2)
здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне
використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в
побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості
висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях,
оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3)
математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних
залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із
застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі
математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4)
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають
формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно
чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити
висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ
шляхом спостереження та дослідження;
5)
інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у
близькому середовищі (клас, гімназія, громада тощо), формування знань, умінь,
ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу
здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади; 6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення
основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7)
інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою
цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та
етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у
навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8)
навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками,
необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального
середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання
навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх
досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9)
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням
рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для
досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав
інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами
дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію
себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і
збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя; 10)
культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької
творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і
розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11)
підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність,
готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою
діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної
співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних
рішень.
Необхідною
умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка
передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної
активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його
спрямованість.
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ
5-6 КЛАСІВ
НА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(Таблиця 1 до наказу Міністерства освіти і
науки України
від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої
програми для 5-9-х класів закладів
загальної середньої освіти»)
|
Освітня
галузь |
Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів |
5 клас |
6 клас |
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
|
Українська література |
2 |
2 |
|
|
Зарубіжна література |
1,5 |
1,5 |
|
|
Англійська мова |
3,5 |
3,5 |
|
|
Математична |
Математика |
5 |
5 |
|
Природнича |
Пізнаємо природу |
2 |
2 |
|
|
Географія |
|
2 |
|
Соціальна
і здоров’язбережувальна |
Здоров’я, безпека та добробут |
1 |
1 |
|
|
Етика |
0,5 |
0,5 |
|
Громадянська
та історична |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
1 |
|
|
|
Історія України. Всесвітня історія |
|
2 |
|
Інформатична |
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
|
Технологічна |
Технології |
2 |
2 |
|
Мистецька |
Образотворче мистецтво Музичне мистецтво |
1 1 |
1 1 |
|
Фізична
культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
|
Разом |
|
26+3 |
29+3 |
|
Додаткові |
|
2 |
2 |
|
Разом |
|
31 |
34 |
Перелік
модельних навчальних програм для 5-6-х класів
у 2023/2024 навчальному
році
|
Освітня
галузь |
Орієнтовний перелік предметів та галузевих
інтегрованих курсів |
5-6 клас |
|
|
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
Модельна навчальна програма для
5-6 класів НУШ Заболотний |
|
Українська
література |
2 |
Модельна навчальна програма для
5-6 класів НУШ Архиппова |
|
|
Зарубіжна
література |
1,5 |
Модельна навчальна програма
«Зарубіжна література. 5-6 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автор Волощук Є.В.) |
|
|
Англійська мова |
3,5 |
Модельна навчальна програма
«Іноземна мова. 5-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А.,
Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В. ) |
|
|
Математична |
Математика |
5 |
Модельна навчальна програма
«Математика 5-6 класи для закладів загальної середньої освіти (автор Істер
О.А.) |
|
Природнича |
Пізнаємо природу |
2 |
Модельна навчальна програма
«Пізнаємо природу». 5-6 класи
(інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д.,
Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.) |
|
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Здоров’я, безпека та добробут |
1 |
Модельна навчальна програма«Здоров’я, безпека та добробут»
5-6 клас (інтегрований курс) Василенко С.В., Коваль Я.Ю., Колоті Л.П. |
|
|
Етика |
0,5 |
Модельна навчальна програма
«Етика» Ашортіа Є.Д. |
|
Громадянська та історична |
Вступ до історії України та
громадянської освіти |
1 |
Модельна навчальна програма
«Вступ до історії України та ггромадчнської освіти. 5 клас" дл» закладів
загальної середньої освіти (автор Бурлака О.В., Власова Н.С.) |
|
Інформатична |
Інформатика |
1,5 |
Модельна навчальна програма
«Інформатика. 5-6 класи» для закладів
загальної середньої освіти (автори Морзе Н.В., Барна О.В.) |
|
Технологічна |
Технології |
2 |
Модельна навчальна
програма «Технології 5-6 клас»
Кільдеров Д.Е. |
|
Мистецька |
Мистецтво |
2 |
Модельна навчальна програма
«Мистецтво 5-6 клас (інтегрований курс) Масоло Л.М., Просіна О.В. |
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
Модельна
навчальна програма«Фізична культура. 5-6 класи» для закладів
загальної середньої освіти Педан О.С. |
Навчальні
досягнення здобувачів у 5-6-х класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає
зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними
результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є
зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти
ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою
очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.
Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів педагоги
керуються такими категоріями критеріїв:
·
розв’язання проблем і виконання практичних завдань із
застосуванням знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
·
комунікація (тому числі з використанням
інформаційно-комунікаційних технологій);
·
планування й здійснення навчального пошуку, робота з
текстовою і графічною інформацією;
·
рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
Під час
оцінювання навчальних досягнень враховуються дотримання учнями принципів
доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе
ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної
доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час
певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати
результат такої навчальної діяльності.
Поточне
формувальне оцінювання здійснюється системно в процесі навчання на основі
викладеного нижче алгоритму діяльності вчителя під час організації
формувального оцінювання, що, зокрема, забезпечить наступність між підходами до
оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової і базової середньої
освіти:
Формулювання
об’єктивних і зрозумілих для учнів/учениць навчальних цілей на певний період
(наприклад, заняття, тиждень, період, відведений для вивчення теми, тощо).
Основою для вироблення навчальних цілей є очікувані результати навчання,
передбачені відповідною навчальною програмою, та критерії оцінювання.
Інформування
учнів/учениць про критерії оцінювання, за якими буде визначено рівень їхніх
навчальних досягнень на кінець навчального семестру та року. Доцільно впроваджувати
поступове залучення учнів/учениць до вироблення критеріїв оцінювання
результатів окремих видів навчальної діяльності.
Надання учням/ученицям
зворотного зв’язку щодо їхніх навчальних досягнень відповідно до визначених
цілей. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і
своєчасним. Важливо не протиставляти учнів одне одному. Доцільно акцентувати
увагу лише на позитивній динаміці досягнень учня/учениці. Труднощі в навчанні
доцільно обговорювати з школярами індивідуально. Зворотний зв’язок надають у
письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду
навчальної діяльності.
Створення умов
для формування вміння учнів/учениць аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія).
Під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження
своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх
відповідність навчальним цілям. Важливим є створення умов для активної участі
учнів/учениць у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом
самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для
покращення результатів навчання.
Корегування
освітнього процесу з урахуванням результатів оцінювання та навчальних потреб
учнів.
У
формувальному оцінюванні, зокрема для самооцінювання та взаємооцінювання,
рекомендовано використовувати інструменти з орієнтовного переліку:
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
ІНСТРУМЕНТІВ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ №
|
№ |
Назва Аналіз портфоліо |
Опис інструмента
|
|
1 |
|
Перевірка рівня навчальних досягнень за
допомогою портфоліо учня. Портфоліо – це підібрані учнем роботи із
зазначенням дати, призначення яких – розповісти історію учнівських досягнень
або поступу. Портфоліо зазвичай містить особисті роздуми учня з поясненнями,
чому обрано ту чи ту роботу і як саме вона показує досягнення цілей навчання |
|
2 |
Відповідь хором |
Учні одночасно усно реагують на певну репліку.
Це може бути відповідь на запитання, висловлення згоди чи незгоди із
запропонованим твердженням, повторення сказаного вчителем тощо |
|
3 |
Візьми і передай |
Спільна групова робота, яку використовують,
щоб поділитися думками або зібрати інформацію від кожного учасника групи;
учні записують відповіді, потім передають вправо, додають власну відповідь на
іншому аркуші і продовжують, доки їхній папірець обійде всю групу і знову
повернеться до них. Потім обговорюють результати в групі |
|
4 |
Внутрішнє / зовнішнє коло |
Учні стають у два кола, внутрішнє та зовнішнє,
обличчям одне до одного. Учні, що стоять навпроти, ставлять одне одному
запитання по темі, які вони попередньо написали. Зовнішнє коло рухається і
утворюються нові пари. Потім процедура повторюється |
|
5 |
Газетний заголовок |
Вигадайте газетний заголовок, який може бути
написаний до теми, яку ми вивчаємо. Передайте основну ідею події |
|
6 |
Гра в кубик |
Покажіть 6 запитань до уроку. Об’єднайте учнів
у групи по 4. У кожної групи є один кубик. Кожен кидає кубик та відповідає на
запитання з відповідним номером. Якщо номер випав більш ніж один раз, учень
може доповнити попередню відповідь або кинути кубик ще раз. Відповіді можна
записувати |
|
7 |
Доповни думку |
Письмова перевірка розуміння стратегії, коли
учні заповнюють пропуски у пропонованому твердженні |
|
8 |
Есе «хвилинка» |
Питання для есе на одну хвилину– це конкретне
питання з орієнтацією на очікуваний(і) результат(и) навчання, на яке можна
відповісти за одну-дві хвилини |
|
9 |
Запис у журнал |
Учні записують у свій журнал або зошит
розуміння предмету, поняття або те, що вони вивчили на уроці. Вчитель
переглядає записи, щоб дізнатися чи зрозумів учень певну тему, урок, поняття
або вивчене |
|
10 |
Записні книжки учнів |
Інструмент для учнів для відстежування
навчального поступу: куди я рухаюся? де я зараз? як туди дістатися? |
|
11 |
Збір ідей |
Учитель ставить запитання або дає завдання.
Учні самостійно |
Підсумкове
оцінювання
Підсумковому
оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати навчання з навчальних
предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового
навчального плану. Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти може
ухвалити рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового
освітнього компонента.
Семестрове
оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності,
які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень
учня/учениці. Проведення
окремої семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд
закладу освіти.
Річне
оцінювання здійснюють
на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не
обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для
визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень
учня/учениці протягом року.
Семестрова та
річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п. 3.2. Інструкції з
ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних
закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від
03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки
батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання
підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані,
звертаються до керівника закладу освіти із заявою про проведення відповідного оцінювання,
у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
Наказом керівника
закладу створюють комісію та затверджують графік і порядок проведення
оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує педагогічна рада
навчального закладу. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та складає
протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована семестрова
оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі/учениці не
вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у класному журналі
не роблять. За результатами оцінювання керівник закладу освіти видає
відповідний наказ.
Коригування
річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової оцінки за І та/або ІІ
семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу
загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка
результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку повідомляють лише учневі/учениці,
його/її батькам (іншим законним представникам).
Відомості,
отримані під час підсумкового та, у разі застосування, проміжного, оцінювання
результатів навчання, застосовують у формувальному оцінюванні, зокрема, для
вироблення навчальних цілей на наступний період, визначення труднощів, що
постали перед учнем/ученицею, та коригування освітнього процесу.
Критерії та
шкала оцінювання
Оцінювання має
бути зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти
ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою
очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.
Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів доцільно
керуватися такими категоріями критеріїв:
розв’язання
проблем і виконання практичних завдань із застосуванням знань, що охоплюються
навчальним матеріалом;
комунікація (тому
числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій);
планування й
здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і графічною інформацією;
рефлексія власної
навчально-пізнавальної діяльності.
Під час
оцінювання навчальних досягнень важливо враховувати дотримання учнями принципів
доброчесності, а саме: вияв поваги до інших осіб, їхніх прав і свобод, дбайливе
ставлення до ресурсів і довкілля, дотримання принципів академічної
доброчесності. У разі порушення учнем/ученицею принципів доброчесності під час
певного виду навчальної діяльності, учитель може прийняти рішення не оцінювати
результат такої навчальної діяльності.
Для визначення
рівня досягнення учнями результатів навчання у закладі освіти можна
застосовувати Орієнтовну рамку оцінювання навчальних досягнень здобувачів
базової середньої освіти або на її основі розробити власні критерії та шкалу
оцінювання. У пропонованій Орієнтовній рамці оцінювання навчальних досягнень
навчальні досягнення учнів характеризують за чотирма рівнями: початковий,
середній, достатній, високий.
Заклад освіти
може здійснювати підсумкове та, у разі застосування, проміжне, оцінювання
результатів навчання за рівневою, 12-бальною або за власною шкалою оцінювання,
затвердженою рішенням педагогічної ради, – за умови затвердження правил
переведення до системи (шкали) оцінювання, визначеної законодавством.
Результати річного оцінювання відображають у свідоцтві досягнень, яке видають
учневі / учениці в кінці навчального року, за системою (шкалою), визначеною
законодавством.
Для забезпечення
наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів
початкової та базової середньої освіти, можливо у перші два місяця
навчання 5-го
класу підсумкове та, у разі застосування, проміжне оцінювання результатів
навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати
словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С),
«достатній» (Д), «високий (В)», та супроводжувати вербальною характеристикою з
орієнтацією на досягнення учня/учениці (а не на помилки або невдачі). При
переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою до оцінювання за бальною шкалою в рекомендуємо при виставленні річної оцінки
орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр, а можливу різницю між рівнями
результатів навчання у І та ІІ семестрах враховувати шляхом виставлення річної
оцінки, що відповідає вищому показнику.
Якщо рівень
результатів навчання учня/учениці визначити неможливо через тривалу відсутність
учня/учениці, у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)»
(не атестований(а)).
4.2. Освітня
програма базової середньої освіти
Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня
(базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та
постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про
затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»
відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ
ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405) з
навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.
Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного
комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів
навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої
освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані
результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу
та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб,
які можуть розпочати навчання за цією Типовою
освітньою програмою. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 6-9-х класів закладів загальної
середньої освіти складає 4795
годин/навчальний рік:
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень
окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і
структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між
окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе
навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на
державному рівні. Варіативна складова визначена з урахуванням особливості
організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів/учениць.
Варіативна складова використана на:
· збільшення кількості годин на вивчення предметів
інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених
навчальною програмою академічного рівня
· запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану
навчальним закладом світоглядне спрямування.
·проведення
групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих
учнів чи груп учнів/учениць.
Формування варіативної складової відбувається на підставі
побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і
науки України. Під час розподілу варіативної складової навчального плану
враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної
культури при визначенні цього показника не враховувались. .
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань
закладу освіти. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної
поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура"
та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів
інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад
освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових
особливостей учнів, їх інтересів, матеріальнотехнічної бази навчального
закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через
варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й
ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків
встановлюються відповідно до Закону України «Про
загальну середню освіту».
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів
здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних
навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних
загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп
загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на
групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі
змінами). Очікувані результати навчання
здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у
Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі.
Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей
учнів.
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися,
ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб
життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу
засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних
ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і
фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати
знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом
інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та
предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного
середовища.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед
через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем
враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища
навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета
проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються
надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.
Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами
різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки
тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором; роботу в проектах; позакласну навчальну роботу і роботу
гуртків.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна
спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів
педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також
практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє
встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і
внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних,
операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює
пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної
культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування
наукового світогляду. Учні набувають досвіду
застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після
здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня
поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої
освіти цього ж навчального року.
Типову освітню програму укладено за такими освітніми
галузями:
Мови і літератури
Суспільствознавство
Мистецтво
Математика
Природознавство
Технології
Здоров’я і фізична культура
Навчальні плани гімназії
передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного
стандарту через окремі предмети. Освітня галузь мови і літератури у навчальних
планах реалізується через окремі предмети "Українська мова",
"Українська література", "Іноземна мова (англійська)",
«Зарубіжна література». В межах галузі «Суспільствознавство» у 6-му класі –
інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».
Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси:
«Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 6-7 класах та «Мистецтво» у 8-9
класах.
Нормативно-правове забезпечення:
РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
ЦЕНТРАЛЬНЕНСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ
МИРОНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ ДЛЯ 6-9 КЛАСІВ
НА 2023/2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
(Таблиця
1 до наказу Міністерства освіти і науки України
від 20.04.2018 р. №405 «Про
затвердження типової освітньої
програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»)
|
Освітні галузі |
Предмети |
Кількість годин на тиждень у класах |
|
|||||
|
7 |
8 |
9 |
||||||
|
Мови і літератури |
Українська мова |
2,5 |
2 |
2 |
||||
|
Українська література |
2 |
2 |
2 |
|||||
|
Англійська мова |
3 |
3 |
3 |
|||||
|
Зарубіжна література |
2 |
2 |
2 |
|||||
|
Суспільство-знавство |
Історія України |
1 |
1,5 |
1,5 |
||||
|
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
|||||
|
Основи правознавства |
- |
- |
1 |
|||||
|
Мистецтво* |
Музичне мистецтво |
1 |
- |
- |
||||
|
Образотворче мистец. |
1 |
- |
- |
|||||
|
Мистецтво |
- |
1 |
1 |
|||||
|
Математика |
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
||||
|
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
|||||
|
Природо-знавство |
Біологія |
2 |
2 |
2 |
||||
|
Географія |
2 |
2 |
1,5 |
|||||
|
Фізика |
2 |
2 |
3 |
|||||
|
Хімія |
1,5 |
2 |
2 |
|||||
|
Технології |
Трудове навчання |
1 |
1 |
1 |
||||
|
Інформатика |
1 |
2 |
2 |
|||||
|
Здоров’я і фізична культура |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
||||
|
Фізична культура** |
3 |
3 |
3 |
|||||
|
Разом |
28+3 |
28,5+3 |
30+3 |
|
||||
|
Додатковий
час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації |
2,5 |
3 |
3 |
|
||||
|
Гранично
допустиме навчальне навантаження |
32 |
33 |
33 |
|
||||
|
Всього (без урахування поділу класів на групи) |
30,5+3 |
31,5+3 |
33+3 |
|
||||
Розділ 5 Особливості організації освітнього процесу та застосовування в
ньому педагогічних технологій
Соціальні перетворення в українському суспільстві
докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Заклад освіти потребує нових
нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини,
сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для
повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу
технологій навчання. Незважаючи на розмаїття
нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається
урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні
типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки
та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних
компетентностей; комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі,
уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести,
інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням
одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції,
ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання
вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів,
зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання
досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди,
контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та
іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися
у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій.
Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни
ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках
освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до
навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення,
співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Вчителями закладу створена модель уроків на основі
синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і
інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації
освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови
для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і
навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: мультимедійні
презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби
навчення та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовувують
інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх
активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні
сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для
подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог
ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.
Розділ 6
Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом
моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями/ученицями
результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань
учнів/учениць; участі учнів/учениць гімназії у предметних олімпіадах різного
рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання
та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі
учнів/учениць у ДПА.
Розділ 7
Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Для виконання освітніх програм гімназії на 2023/2024
навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і
науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини;
курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує
інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню
програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти -
"модель" випускника.
